експортний

-а, -е.

Прикм. до експорт. || Признач. для експорту. Експортний контроль.

••

Е́кспортна ва́ртість това́ру — вартість, яка визначається за рахунком, що його пред'являють іноземному покупцеві.

Е́кспортна детакса́ція — зниження або навіть повна відміна непрямого оподаткування експортованої продукції.

Е́кспортна кво́та — встановлений обсяг виробництва та експорту певних товарів.

Е́кспортна ліце́нзія — право експорту певних товарів, що його надає уповноважений державний орган експортерам.

Е́кспортна субси́дія — один із способів державного стимулювання експорту за рахунок бюджетних джерел.

Е́кспортний контро́ль — особливий режим контролю з боку держави за вивезенням товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в тому числі виняткових прав на них.

Е́кспортний лі́зинг — угода, в якій лізингова компанія купує обладнання у національної фірми, а потім надає його орендатору за кордон.

Е́кспортний мультипліка́тор — відношення приросту національного доходу країни до збільшення експорту, що спричинив цей приріст.

Е́кспортний потенціа́л — потенціальна здатність, можливість даної країни експортувати наявні у неї або такі, що виробляються в ній, ресурси, продукти.

Е́кспортний фонд — певна частина товарних ресурсів, що їх виділяють для поставок на експорт.

Е́кспортні ба́нки — банки окремих країн, які спеціалізуються на операціях, пов'язаних із зовнішньою торгівлею.

Е́кспортні креди́ти — кредити, що їх надають експортери товарів їх імпортерам.